На 95-му році життя померла шістдесятниця, журналістка та громадська діячка Маргарита Довгань. Про її смерть 8 вересня, напередодні 96-го дня народження, який мав припасти на 11 вересня, повідомила донька Катерина Довгань. Інформацію про смерть 9 вересня оприлюднили у ЗМІ. Співчуття у зв’язку з втратою висловив Національний музей Революції Гідності. Похорон буде приватним, на честь Довгань організують вечір пам’яті.
Шлях від Ташкента до Києва
Маргарита Довгань народилася в Ташкенті, куди її родина потрапила внаслідок сталінських репресій: у 1928 році її дідуся, митного офіцера на кордоні з Польщею, радянська влада заарештувала як «ворога народу» та відправила у політичний табір до Середньої Азії. У серпні 1944 року родина повернулася до Києва, де Маргарита закінчила школу та відділення журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка. Працювала в газеті «Вечірній Київ» та літературному виданні «Друг читача».
Роль у шістдесятницькому русі та громадській діяльності
Маргарита Довгань товаришувала та працювала пліч-о-пліч із Василем Стусом, Іваном Дзюбою, Іваном Світличним і В’ячеславом Чорноволом. Вона організовувала масштабні поетичні вечори; за один із них, де свої вірші читали 13 поетів, її звільнили з «Вечірнього Києва». Її чоловік, скульптор Борис Довгань, створював скульптурні портрети шістдесятників, зокрема Василя Стуса та Івана Світличного. Від ув’язнення та таборів Маргариту врятував запис у паспорті «русская»; попри тиск, вона листувалася з політв’язнями й опікувалася їхніми родинами. На початку 1990-х працювала в Народному Русі України, була учасницею Помаранчевої революції та Революції гідності. У 2018 році видала документальну книгу «Шпигальні нотатки. Лютий 2015 р. — Березень 2018 р.» — збірку історій учасників АТО, записаних під час відвідування Київського військового шпиталю. Спогади Довгань лягли в основу книжки «Ріка життя».
Оточення та сім’я
- Донька Катерина Довгань — повідомила про смерть.
- Чоловік Борис Довгань — скульптор, автор портретів шістдесятників.
- Близьке оточення: Василь Стус, Іван Дзюба, Іван Світличний, В’ячеслав Чорновіл.
Залишити відповідь