25 вересня 2026 року радник президента України з комунікацій Дмитро Литвин заперечив наявність домовленості між Україною та Південною Кореєю про нерозголошення інформації щодо передачі Сеулу двох північнокорейських військовополонених. «Не було такої домовленості, це неправда. І це неправильно було би приховувати, куди діваються ті чи інші полонені», — заявив Литвин.
Ключові цифри інциденту
- 2 — кількість переданих Південній Кореї північнокорейських військовополонених;
- 23 вересня — дата виступу президента Володимира Зеленського на Генасамблеї ООН у Нью-Йорку, де він повідомив про передачу;
- 47 — кількість країн, до представників яких Зеленський звернувся із закликом подбати про своїх громадян, яких Росія використовує у війні.
Розбіжності у версіях сторін
Президент Південної Кореї Лі Дже Мьон (Лі Чже Мьон) стверджував, що Україна порушила домовленість про нерозголошення, оприлюднивши інформацію про передачу двох полонених. Медіарадниця посла України у Великій Британії Валерія Залужного Оксана Тороп також написала, що між країнами існувала домовленість, і розкритикувала Зеленського за «шоу, хайп і яскравий ефект для яскравої картинки».
Існування угоди про нерозголошення залишається непідтвердженим: Литвин заперечує її наявність, тоді як Тороп і Лі Дже Мьон стверджують протилежне. Під час виступу на Генасамблеї ООН Зеленський також повідомив, що один із північнокорейців намагався накласти на себе руки, як тільки зрозумів, що опинився в полоні. Двоє військових КНДР були захоплені українською армією на Курщині у 2025 році.
Залишити відповідь