Росія почала розгортати аеростатні загородження для захисту своїх нафтопереробних підприємств від атак українських дронів. Аналітики Defense Express оцінили життєздатність такого рішення та поставили його ефективність під сумнів.
Що змінилося в системі захисту НПЗ
Аеростатне загородження складається з двох невеликих аеростатів із натягнутою між ними сіткою тонких тросів, у яких мають заплутуватися безпілотники. За даними радіолокаційних систем, система визначає висоту польоту дрона та автономно коригує висоту загородження для перехоплення.
Під час тестування росіяни використовували малий, фактично іграшковий дрон, розміри якого значно менші навіть за найменші українські далекобійні безпілотники. Такі загородження не можуть працювати за поганої погоди через сильний вітер, який може зірвати їх із місця. У РФ існує кілька паралельних проєктів, які досі перебувають лише на стадії розробки і не мають особливих успіхів.
Історичний контекст та сумніви аналітиків
Особливої популярності аеростатні загородження набули під час Другої світової війни. Велика Британія використовувала їх для захисту Лондона від німецьких крилатих ракет Фау-1, і за весь період вони перехопили лише близько 5% усіх випущених ракет. Аналітики Defense Express висловили сумніви щодо того, чи витримає загородження зустріч із далекобійним безпілотником, що летить на швидкості у кілька сотень кілометрів на годину й важить кілька сотень кілограмів, а також чи зможе система забезпечити достатню швидкість зміни висоти для перехоплення маневруючого дрона.
Тим часом Генеральний штаб України та президент Володимир Зеленський підтвердили, що удари Сил оборони України по російських нафтопереробних підприємствах вивели з ладу 45% проєктних потужностей нафтопереробки РФ. Зеленський також заявив, що Україна посилить атаки на російські НПЗ у відповідь на нову кампанію повітряних ударів Москви. Окремо в джерелі УНІАН наводиться цифра у 51%, яку озвучив міністр оборони Євген Хмара, проте це твердження не підтверджене іншими джерелами.
Залишити відповідь