Російські удари по автозаправних станціях у Києві 9–11 вересня призвели до загиблих і поранених, але, за оцінками експертів, не створили дефіциту пального в країні. Про це у Facebook повідомив директор консалтингової групи А-95 Сергій Куюн.
Де влучили 9–11 вересня
9 вересня влучання поблизу ТРЦ «Республіка Парк» спричинило масштабну пожежу на АЗС. 10 вересня спалахнула заправка «Укрнафти» в Голосіївському районі; вранці того ж дня удари зафіксовано в Оболонському та Дніпровському районах. 11 вересня РФ вдарила по АЗС у Дніпровському районі та двічі — в Оболонському. Мер Києва Віталій Кличко повідомив про 8 постраждалих від ранкової атаки: 6 поранених у лікарнях, двоє мешканців міста загинули.
Чому експерти не очікують дефіциту
Сергій Куюн заявив, що з початку «заправочного» терору атаковано понад 300 АЗС, із яких відновлюється близько 80%, тому в жодному регіоні немає дефіциту пального чи зростання цін. У Києві налічується 270 діючих ліцензій на роздрібну торгівлю нафтопродуктами, у Київській області — 529, сумарно майже 800 АЗС. Експерт з енергетичних питань Геннадій Рябцев в етері КИЇВ24 додав, що до повномасштабної війни в Україні було близько 6,5 тисячі АЗС, а в регіонах їх у 7–10 разів більше, ніж потребує ринок. Близько трьох чвертей пошкоджених від початку року станцій уже відновили роботу.
Захист станцій і регулювання
На одеській трасі на АЗС ОККО за два дні збудували тимчасове мобільне укриття; укриття також є на UPG на Окружній дорозі та на AMIC у Ворзелі, у прифронтових регіонах мобільні укриття встановлюють десятками. Геннадій Рябцев вважає, що регуляторна модель ринку не повністю відповідає умовам війни, і пропонує різні режими для великих операторів, невеликих точок і мобільних паливних модулів, насамперед для прифронтових регіонів, де забезпечення пальним залишається найбільш проблемним.
Залишити відповідь